Я не вірю в “що”. Я вірю в Когось. Ця моя віра в Нього і довіра допомагає віднаходити сенс всього, що Він створив. А Він створив все, і все було добрим.
Все було добрим до певного моменту. До моменту, коли людина перестала довіряти Йому і почала вірити в речі, явища та людей. Бог відійшов на другий план.
Вони, Адам і Єва, довірилися іншому, що виявився брехуном і спокусником. Вони, а не він є відповідальними за непослух і гріх. Бо слухали не того.
Ми є злими до певного моменту. До моменту, коли усвідомимо себе любленими. Коли ми впевнені в Його любові до нас, ми перестаємо боятися зла.
Дехто боїться “вроків”, “пристріту”, “чарів”. Але коли їх винести поза лапки, виявиться, що все це є чимось для тих, хто не довіряє Йому і нічим – для дітей.
Ніхто, ніколи і ніде не буде чутися спокійним, коли не буде впевненим в Ньому. Всі, завжди і всюди будуть спокійними, коли побачать в Ньому свій захист.
Ті, хто бояться диявола, дають йому силу, якої він не мав. Ті, хто любить Бога, дають Йому можливість зробити житло у своєму серці, зробити його храмом.
Я не вірю, що Бог спустив диявола на людину, як лютого пса, я знаю, що Він людей любить. І навіть тих, хто бажає іншим зла, – Він їх любить не менше, ніж мене.
Ті, хто бояться інших і того лютого пса, просто не знають про існування ланцюга, який не дає злому наблизитися до нас. Той ланцюг є міцним, не сумніваймося.
Кожен, хто грішить, робить крок назустріч до диявола, і ланцюг перестає працювати за призначенням. Він, як той пес, може нас покусати, але не вбити.
З ним краще не жартувати. Уникаймо гріха. Мій і тільки мій гріх є причиною моїх ран і укусів. Навіть якщо хтось хоче мене переконати в іншому, не вірю.
Його любов до людини виливається в Святих Тайнах. Участь в них є участю в Божому житті тут і зараз. Це є лік від ран, які ми отримали через свій нерозум.
Хтось дуже хоче переконати в нас у тому, що Бог не цікавиться нами, забув. Цей “хтось” є ніким. І як би він нас не лякав своїм гавкотом, ланцюг міцний.
Ніхто і ніщо не може причинити мені шкоди без мого на то дозволу. Цей дозвіл не є в письмовому вигляді, він є просто є від страху і невпевненості.
Він сказав “не бійтеся” 365 разів у Святому Письмі. Не сказав 1 раз, і не 10 і навіть не сто. Кожен день року є ніби запевненням Його допомоги людині.
Ілюстрація: Юліан Крет
